БАНОЧКА ЩАСТЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО МИСЛЕННЯ У ДІТЕЙ
Оптимістичний настрій допомагає дітям рости більш здоровими і стати творчими, позитивними і незалежними в майбутньому. У всіх нас бувають важкі часи, які можуть тривати дні, тижні або навіть місяці.
Пережити такі періоди людям допомагає позитивне мислення, ефекти якого науково підтверджені. Психологи, використовуючи дані досліджень, встановили, що налаштування на успіх в конкретній справі
може сприяти підвищенню імунітету до деяких інфекційних захворювань.
У випадку з дітьми відбувається те ж саме.
Як формувати позитивне мислення у
дітей?
Пропонуємо Вашій увазі чудову методику, розроблену іспанськими психологами.
Що треба зробити
Для початку вибираєте велику і красиву скляну банку. Вона і буде банкою щастя. Ви можете підписати її за допомогою маркера або приклеїти на неї красиву картинку.
Банку треба розмістити на видному місці в будинку.
Щодня батьки і діти повинні описати те, що найкраще трапилося з кожним з них протягом дня. Це можуть бути зовсім прості речі, наприклад, добре слово, посмішка або речі значно більші – іспит, який
зданий краще, ніж очікувалося.
При написанні записки інформація, що міститься в ній, відкладається в мозку, навіть якщо ми цього і не усвідомлюємо.
Записку складають і відправляють в банку.
Приблизно через 6 місяців або коли банка буде заповнена, записки виймаються і читаються вголос.
Що дає застосування такої методики
5 ВПРАВ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ДІТЯМ, КОТРІ ВЧАТЬСЯ КЕРУВАТИ СВОЇМИ ЕМОЦІЯМИ.
Ці вправи допоможуть знизити тривожність і навчать дитину керувати своїми емоціями.
Гра полягає у тому, щоб малювати на на спині один у одного різні картинки або букви, а потім відгадувати, що було зображено. Ця гра подобається багатьом дітям, але, на жаль, не дуже підходить тривожним хлопчикам і дівчаткам, тому що вони, намагаючись розгадати задуми партнера по грі, можуть хвилюватися, переживати, внаслідок чого напружувати м’язи сильніше і сильніше. Детальніші правила гри і її модифікація для тривожних діток дивіться за посиланням: Тілесно-орієнтована вправа «Ласкава крейда». Модифікація
2. Вправа «Апельсин»
Дитина лежить на спині, голова трохи набік, руки і ноги злегка розставлені в сторони. Попросіть дитину уявити, що до її правої руки підкотився апельсин, нехай вона візьме його в руку і почне вичавлювати сік (рука повинна бути стиснута в кулак і дуже сильно напружена 8-10 секунд). «Розіжми кулачок, відкоти апельсин (деякі діти уявляють, що вони вичавили сік), ручка тепла … м’яка … відпочиває …» Потім апельсин підкотився до лівої руки. І та ж процедура виконується лівою рукою. Бажано робити вправу 2 рази (при цьому поміняти фрукти), якщо вона виконується лише одна; якщо в комплексі з іншими вправами – досить одного разу (з лівою і правою рукою).
3. Вправа «Зруш камінь»
Дитина лежить на спині. Попросіть її уявити, що біля правої ноги лежить величезний важкий камінь. Треба добре впертися правою ногою (ступнею) в цей камінь і постаратися хоча б злегка зрушити його з місця. Для цього слід злегка підняти ногу і сильно напружити її (8-12 секунд). Потім нога повертається у вихідне положення; «Нога тепла … м’яка … відпочиває …» Те ж саме проробляється з лівою ногою.
4. Вправа «Черепаха»
Вправа робиться лежачи, краще на боці або животі. Попросіть дитину уявити, що вона маленька черепашка, яка лежить на жовтому пісочку (або м’якій травичці) біля прозорого струмочка (річки, озера чи моря – за бажанням дитини). Гріє сонечко, черепашці тепло і добре. Ручки і ніжки розслаблені, шийка м’яка … Раптом з’явилася холодна хмара і закрила сонечко. Черепашці стало холодно і незатишно, і вона сховала ніжки, ручки і шийку в панцир (дитина сильно напружує спину, злегка вигинаючи її і зображуючи тим самим панцир, і так само напружує шию, руки і ноги, ніби втягуючи їх під панцир; 5 10 секунд). Але ось хмара полетіла, знову виглянуло сонечко, знову стало тепло і добре. Черепашка зігрілася, і її шия, ручки і ніжки стали теплими і м’якими і знову з’явилися з-під панцира (спина розслабляється 5-10 секунд).
5. Вправа «Розслаблення в позі морської зірки»
Цю вправу слід робити як завершальну після попереднього комплексу або будь-яких інших вправ, що містять елементи напруження і розслаблення. Бажано вправу виконувати під музику. Дитина лягає спокійно в позі морської зірки. Попросіть її закрити очі і уявити місце, де вона любить відпочивати, де вона завжди себе добре і безпечно почуває. Це може бути реальне місце або вигадане. Потім нехай вона уявить, що знаходиться в цьому місці і робить в цьому місці те, від чого вона отримує радість і задоволення (в іншому варіанті – те, що хочеться). Тривалість вправи 1-2 хвилини. В кінці вправи попросіть дитину відкрити очі, потягнутися кілька разів, сісти, глибоко вдихнути, видихнути і встати.
Е Н У Р Е З
Енурез у дітей – досить поширений привід звернення батьків до психолога. Причин у цього стану багато, і перш ніж припускати виключно психологічні проблеми у дитини, потрібно обстеження у цілого спектра фахівців: педіатр, уролог, нефролог, психіатр, невролог, нейропсихолог, отоларинголог, ендокринолог. Якщо вони виключають всі можливі захворювання, здатні викликати енурез – то в справу вступає дитячий психолог або психотерапевт.
До вашої уваги основні прийоми арт-терапії, які можна використовувати в роботі дитячим психологам для корекції енурезу.
1. Малювання.
Матеріали. Великі набори олівців, фломастерів, гелієвих ручок – не менше 24 кольорів, точилка, гумка, яка не маже папір, блоки для малювання А3 і А4 форматів.
Завдання. Малювати без обмежень.
Акварель, гуаш, інші рідкі фарби – протипоказано на час терапії. Це все неконтрольовано розтікається і символізує енурез – розтікання людини в просторі. Дитині потрібні чітко контрольовані ним самим види творчості.
Як варіант за бажанням – рисовий папір, туш і пензлик.
2. Робота з папером.
Матеріали. Ножиці, кольоровий папір – одно- і двосторонній, картон, клей (краще клей олівець, а не той що ллється).
Завдання. Тематичні аплікації, колажі, вирізання з паперу – орігамі, квілінг.
Терапевтичною є робота з пап’є-маше – мокре і безформне стає сухим і тримає форму. Слід бути обережними, щоб вироби не ламалися після завершення. Вибирати відповідні моделі – краще наносити об’ємні зображення з пап’є-маше на тверду основу, ніж створювати пустотільні тендітні моделі.
3. Оформлення робіт
Всі роботи необхідно оформляти з рамочкою. Можна використовувати покупні рамки, але терапевтично створювати «рамочку» самій дитині –
таким чином, несвідомо дитина буде домагатися закінченості, цілісності і створювати межу, через яку ніщо не може розтектися.
Роботи бажано збирати в альбоми і також оформляти в єдине ціле.
Тематичні рамки і альбоми можна створити, використовуючи техніки популярного сьогодні напрямку скрапбукінгу.
4. Мандали або
розмальовки.
Завдання. Роздрукувати або купити розмальовки з великою кількістю дрібних деталей. Мандали (зображення в колі) – найкращий варіант. Можна давати на «домашнє завдання» розфарбовувати по одній
ввечері олівцями.
5. Дрібна моторика.
Бісероплетіння, макраме, вишивання – все, що пов’язано з високим контролем дій. Варіант для хлопчика – випалювання по дереву, вирізання по дереву, вирізання трафаретів.
6. Ліплення.
Найкращий матеріал в разі енурезу – полімерна глина. Після запікання створений об’єкт буде зберігати форму і не псуватися від вологи.
Пластилін – можливий, якщо після ліплення фігурка зміцнюється ґрунтовкою, розфарбовується і покривається лаком.
Солоне тісто – дешевий і прийнятний матеріал – за умови дотримання правил сушіння.
Випікати кондитерські вироби – дуже добре, щоб сама дитина змішала всі інгредієнти і запекла в готовий виріб (під вашим наглядом). Виріб краще робити в одному екземплярі (пиріг, булка, пряник), а
не багато дрібних. Це робота на
з’єднання і надання форми і меж.
7. Конструювання.
Великі розсипні конструктори варто вилучити на деякий час.
Краще давати збірні моделі автомобілів, літаків, танки з паперу, картону, дерева, пластика зі склеюванням – ті варіанти, які з деталей стають єдиним непорушним цілим.
Тут знадобиться ваша допомога на перших порах.
Якщо дитина хоче збірний конструктор, то краще використовувати маленькі коробочки, в яких збирається одна машинка або човник. Бажано проклеювати деталі теж і використовувати в іграх, як цілісний об’єкт.
Ваше завдання – створювати в дитині прагнення до об’єднання, до чітких меж, без розсипання.
8. Вода.
Добре, якщо дитина займається плаванням. Якщо ж ще не вміє плавати чи боїться води – почати можна з дитячого басейну з теплою водою, з обмеженим обсягом.
Ванна ввечері перед сном: ромашкові або заспокійливий збір – можна купити в аптеці.
Дивитися на водну гладь – невелике озеро, де видно берег повністю по колу. Грати в ванні, в круглих мисках з теплою водою. Кидати каміння в воду і дивитися за колами – хороша метафора
зростання, розвитку при збереженні чіткої межі.
Швидка проточна вода і необмежені обсяги води (море) небажано – це викликає позив до сечовипускання і відчуття безконтрольності.
9. Тіло.
Намалювати разом на ватмані або шматку
шпалер тіло людини, обвівши контур дитини. Намалювати внутрішню будову і весь процес сечовипускання промальовувати і проговорити: що, в якій зоні і як відбувається – починаючи від
ковтка води і закінчуючи горщиком.
Розглядати медичну енциклопедію можна, але не так продуктивно.
Варто бути готовими до питань, пов’язаних зі статевою системою.
Можна обговорити питання особистої гігієни та «ритуал» обмивання статевих органів. Енурез може бути пов’язаний з подразненням уретри при недотриманні правил вечірнього туалету.
У статті розглядається психологічна роль енурезу з точки зору вторинної
вигоди для дитини (індивідуальна роль) і для всієї родини.
Індивідуальна роль:
1. Дуже правильна, слухняна, ласкава дитина несвідомо пригнічує гнів, тому що батьки всіляко показують неприйняття дитячого гніву. Це придушення зникає уві сні, коли дитина розслабляється, в тому числі розслабляється і сфінктер сечового міхура.
2. Батьки пригнічують активність дитини: «Не бігай, не стрибай, не кричи!» Явно висловлюють самі злість і роздратування до цих дитячих проявів. Вихід напруги з сечею відбувається при нічному розслабленні сфінктера.
3. Дитина отримує мало уваги від батьків.
4. Батьки дитини занадто контролюють або гіперопікають, тому енурез – можливість хоча б щось робити самостійно. Адже сечовипускання батьки контролювати не можуть.
Роль в сім’ї:
1. Батьки конфліктують, дитина відчуває страх, шукає причини конфлікту і їй здається, що виннна вона, вона несвідомо намагається врятувати відносини батьків, об’єднати їх чим-небудь. З’являється енурез, батьки звертають увагу на дитину, у них з’являється загальна справа-обговорювати симптом дитини, лікувати, сварити дитину, виховувати. Дитина підсвідомо бачить позитивний результат того, що вона має енурез і симптом закріплюється.
2. Мати не хоче займатися сексом з батьком, енурез дитини є поважною причиною відволікатися від чоловіка по ночах або спати в ліжку з дитиною, можливо, для того, щоб він був сухий. Або якщо дитина спить з батьками і має енурез, то в мокрому ліжку не до сексу.
3. Одному з батьків не вистачає уваги іншого, наприклад, коли чоловік багато працює і мало буває вдома, коли є зрада в родині – енурез з’являється щоб подружжя втрималося в шлюбі.
Якщо енурезу не стане, а батьки так і не усвідомлять його роль в їх відносинах, то у дитини з’явиться інший симптом або захворіє інша дитина. Діти роблять все, щоб їх батьки були разом, тому що дуже їх люблять і хочуть отримувати любов обох батьків. Сімейна терапія в разі енурезу допомагає батькам усвідомити його позитивну роль для збереження стабільності в сім’ї, коли вони це зрозуміють і почнуть шукати інші шляхи вирішення свого конфлікту, то енурез зникне.
Взято з групи в ФБ «Історія хвороби моєї дитини»
Автор: Чебикіна Олена Олександрівна